Полісся моє, ти дивуєш своєю красою…

Є дивний край під небом голубим,

Де навіть крихітна рослинка серце гріє.

«Котячих лапок» сухоцвітний дим

У дотику всіх ласкаво леліє.

Тендітної росички білий цвіт

Там в очі дивиться беззахисно і чисто.

 А на болотах журавлиний слід

Обсипав хтось рубіновим намистом.

Там синє небо впало у поля.

Палахкотить вогнем зеленкуватим,

І кучерявиться співанками земля,

Коли на роси льон кладуть дівчата.

Там до молитви кличе хвойний ліс,

До танцю зве березове узлісся.

Хто в цім краю родився, жив і ріс,

Той коренем душі у нього врісся.

Поліссям називають фізико-географічну та історико-культурну область, що займає Поліську низовину. Полісся займає південь Білорусії і північ України, а також частина Брянської області в Росії та Люблінське воєводство в Польщі. Площа Полісся становить 130 тис. Км².

Українське Полісся проходить широкою смугою по півночі України і займає близько 19% території країни. Українське Полісся поділяється Дніпром на лівобережне і правобережне. Крім того, Українське Полісся поділяється на фізико-географічні райони: Рівненське, Волинське, Житомирське, Черніковского, Київське та Сумське.

На території Волинської області на межиріччі Західного Бугу і Прип’яті перебуває група Шацьких озер. У 1983 році тут було створено Шацький природний парк. Найбільші з озер – Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимир, Остров’янське, Пісочне та Кримне.